Освітня програма Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов на 2018/2019 навчальний рік

03.11.2018   Administrator   Категорія: Документація

Освітня програма Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області на 2018/2019 навчальний рік

 

Схвалено педагогічною радою Тернопільської СШ І-ІІІ ст. №7

протокол № 1 від 30.08.2018 р.

 

 

Розділ 1. Загальні положення

 

Нормативно – правова підстава  програми

     Освітня програма  Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова середня освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна середня освіта) рівнях навчання. Вона  розроблена на основі документів:

  • Закону України «Про освіту» (стаття 33);
  • статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту» (зі змінами, внесеними згідно  із Законом № 2442-VI від 06.07.2010; в редакції Закону № 2145-VIII від 05.09.2017);
  • Постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»;
  • типових освітніх програм, затверджених наказами МОН України   
  • від 21.03.2018 р. № 268 «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти»,
  • від 20.04.2018 року №№405,406,407,408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти »;
  • наказу МОН України від 20 лютого 2002 року № 128  «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами);
  • листів МОН України від 20.04.2018 р. №1/9-254 “Щодо типових освітніх програм для 2-4 класів”, від 01.02.2018 р. №1/9-74 “Щодо застосування державної мови в освітній галузі”, від 06.02 2008 року № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів», від 03.07.2018 року № 1/9-415 «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році»;
  • Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. № 63;
  • Статуту школи.

   Основним призначенням  закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

 

Розділ 2. Загальний обсяг навчального навантаження

                           

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів  складає  805 годин на навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2—4-х класів складає  2695 годин на навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин, для 3-х класів -  910 годин , для 4-х класів – 910 годин.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів складає 5845 годин на навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин , для 6-х класів – 1155  годин, для 7-х класів – 1172,5 години, для 8-х класів –  1207,5 годин, для 9-х класів  -  1260 годин.

 Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 –х класів складає 2660 годин, по 1330 годин.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах , які дають цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоровя», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Для недопущення перенавантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музичне мистецтво, мистецтво, образотворче мистецтво, фізична культура ) у позашкільних закладах.

           Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами),  листа Міністерства освіти і науки України від 18.05.2018 №1/9-322.

 Гранична наповнюваність класів визначається відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту"(стаття 14).

Згідно зі статутом заклад освіти має таку структуру:

-         школа І ступеня (початкова) – 1- 4 класи (13 класів);

-         школа ІІ ступеня (базова) – 5 - 9 класи (13 класів);

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем (додаток до освітньої програми «Структура та режим роботи Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області»).

        Для учнів 1-4-х класів створено 3 ГПД. Робота груп продовженого дня організована відповідно до чинного Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу (постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2009 р.№ 1121 зі змінами).

 

 

Розділ 3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

 

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися  засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — з огляду на наскрізні теми при вивченні предмета проводяться відповідні трактування, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

 

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й  створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірки його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

Перед школою визначені такі цілі освітнього процесу:

•        забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової та профільної середньої освіти згідно з вимогами Державного освітнього стандарту;

•        гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

•        створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

•        формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

•        забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

 

Розділ 4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття відповідного рівня навчання

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та  склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, повинні подати свідоцтво про базову середню освіту, заяву одного з батьків на ім'я директора школи та розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти  та профільної середньої освіти за інших умов.

 

Розділ 5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, дисциплін та логічна послідовність їх вивчення.

Навчальну програму складено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури (навчання грамоти, читання, українська мова, українська література, англійська, німецька, французька мови, зарубіжна література, література Америки).
  • Суспільствознавство ( я у світі, історія України, всесвітня історія, основи правознавства, громадянська освіта, економіка, людина і світ).
  • Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво).
  • Математика (математика, алгебра, геометрія).
  • Природознавство (природознавство, біологія, географія, фізика, хімія).
  • Технології (трудове навчання, інформатика).
  • Здоров’я і фізична культура (основи здоров’я, фізична культура, хореографія).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, обраних для викладання предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану.

Навчальні плани Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області  охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, у якій передбачено додаткові години на вивчення навчальних предметів інваріантної складової, введення спецкурсів, курсів за вибором та факультативів.

Навчальні плани складені

  • для школи І ступеня (1 клас) за Типовими освітніми програмами початкової освіти (автор О.Я.Савченко), затвердженими наказом МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» додаток № 1);
  • для школи І ступеня (2-4 класи) -   за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018 р. № 407 (таблиця 4) (додаток № 2);
  • для школи ІІ ступеня за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018 р. № 405 (таблиця 3) (додаток № 3);
  • для школи ІІІ ступеня  за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), затвердженими наказами МОН України  від 20.04.2018 р. № 408 (таблиця 2) (додаток № 4) та від 20.04.2018 р. № 406 (таблиця 19) (додаток № 5).

          У 2-11 класах поглиблено вивчається англійська мова.

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин,  викладаються по семестрах шляхом чергування, а саме:

5 клас -  українська мова (І семестр);

6 клас -   українська мова (І семестр);

7 клас -  українська мова (І семестр) -   хімія (ІІ семестр) ;

8 клас –   історія України (І семестр) – мистецтво (ІІ семестр);

                 основи здоров’я (верхи-низи);

9 клас -   історія України (І семестр) -  мистецтво (ІІ семестр);

                 географія (І семестр) - основи здоров’я (ІІ семестр);

10 клас - історія України (І семестр);

                 географія (І семестр) - хімія (ІІ семестр);

11 клас -  історія України (І семестр)  - людина і світ (ІІ семестр);

                  астрономія (І семестр) - художня культура (ІІ семестр) ;

                 біологія (І семестр) - екологія (ІІ семестр).

Відповідно до запитів учнів та їх батьків розподілено години варіативної складової на  курси за вибором та факультативи.

Години варіативної складової навчального плану в класах школи І ступеня передбачено на факультативи:

  •  «Цікава англійська мова» – по 1 годині в 1-А,1-Б,1-В,1-Г класах;
  • «Хореографія» – по 1 годині в 2-А, 2-Б,2-В класах;
  • «Основи християнської етики» – по 1 годині в 3-А, 3-Б, 3-В;
  • «Польська мова» – по 1 годині в 4-А, 4-Б, 4-В.

Години варіативної складової навчального плану в класах школи ІІ ступеня передбачено на

а) факультативи:

  • «Основи християнської етики» - по 0,5 години в 5-А,5-Б, 5-В, 6-А, 6-Б, 6-В класах;
  • «Польська мова» - по 0,5 години в 5-А, 5-Б, 5-В класах, по 1 годині  в 6-А,6-Б,6-В;8-А, 8-Б, 8-В класах;
  • «Фізика дивовижного»  - по 1 годині в 7-А,7-Б класах;
  • «Історія Тернополя» - по 0,5 години  в 5-А, 5-Б, 5-В класах;
  • «Захисник України» -  по 0,5 години в 9-А, 9-Б класах (перенесено за окремим наказом із варіативної складової для 8-го класу).

        Години варіативної складової навчального плану в класах школи ІІІ ступеня передбачено на

                      а) курси за вибором:

  • «Гіди-перекладачі» - 1 година в10 класі;
  • «Ділова міноземна мова» - по 0,5 години в10, 11 класах;

                     б) факультативи:

  • «Література Української діаспори» - 1 година в 11 класі;
  • «Стилістика української мови»-1 година в 11 класі;
  • «Захист Вітчизни» –  1 година в11 класі, 0,5 години в10 класі.

Курси за вибором та факультативи викладатимуться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.  

Розділ 6. Форми організації освітнього процесу

 

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу у школі можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

Із метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей ,крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.  

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації, як правило, застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії  показують учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можна поєднувати зі збором учнями під час екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відеоуроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

           Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

 

Розділ 7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Компоненти системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

   1.Кадрове забезпечення освітньої діяльності.

          Організацію освітнього процесу забезпечують  1 директор,  1 заступник із  НВР І ступеня, 1 заступник із НВР ІІ-ІІІ ступенів, 1 заступник із ВР, 1 заступник із методичної роботи. У школі працюють практичний психолог, педагог-організатор та 63 учителі : 15 учителів 1-4 класів, 48 учителів 5-11 класів (із них – 2-є за сумісництвом).  Із загальної кількості педагогічних працівників  41  спеціаліст вищої категорії ( учителів-методистів  - 20 , старших учителів – 15, Заслужений вчитель України - 1), 9 учителів І категорії,  10 учителів ІІ категорії,  9 учителів  спеціалістів та 1 молодший спеціаліст. Грамотне планування роботи шкільної бібліотеки у наданні допомоги учням і педагогам із метою забезпечення їхніх інформаційних потреб здійснює бібліотекар вищої кваліфікаційної категорії.

  1. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України.
  2. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності у школі здійснюється відповідно до нових потреб.  З метою створення належного освітнього простору для  учнів 1-х класів у НУШ  забезпечено навчальні кімнати новими меблями, сучасною оргтехнікою та дидактичними матеріалами.
  3. Якість проведення навчальних занять забезпечується учителями відповідно до виконання вимог Державного стандарту освіти.
  4. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) здійснюємо відповідно до графіка внутрішнього шкільного контролю, визначення  середнього бала за семестр, ДПА, ПЯНу,  узагальнення результатів ЗНО.

 

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності, що здійснюється шляхом системи роботи методичних кафедр, педагогічної ради, психолого-педагогічних семінарів, тренінгів;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників, що  здійснюється шляхом проходження курсів підвищення кваліфікації, дистанційних навчальних курсів, онлайн-курсів, участі у  вебінарах, семінарах-практикумах, майстер-класах, лекціях тощо.