Лист до матері 
Привіт, матусю, я живий-здоровий. 
Поснідав — і пишу тобі листа. 
Сьогодні день насправді пречудовий 
Бо і сюди також прийшла весна. 

Виходять люди на свої городи, 
Визбирують осколки із ріллі… 
А в тебе, мамо, що на грядці сходить? 
І як здоров’я у моїх кролів? 

Бо тут худоби люди не тримають — 
Худоба не звикає до війни… 
А в нас, матусю, ще курчат немає? 
Черешні ще, бува, не зацвіли? 

Ти тільки не хвилюйся. Все чудово. 
Я просто трохи, мамо, заскучав, 
Бо так запахло навкруги весною — 
Я вдома цього і не помічав… 

Мені не вистачає тільки миру — 
Все решту, Богу дякувати, є. 
У бліндажі, щоправда, трохи сиро, 
І виспатися ворог не дає… 

А ще мені приснилися недавно 
Твої, матусю, з маком пиріжки… 
І був той сон на диво ароматним, 
Й засолодив усі мої думки… 

А ще я часто згадую, матусю, 
Як гарно в чистім ліжку засинать… 
За те, щоби помитися під душем 
Я нині можу півжиття віддать. 

Та це пусте… Невдовзі буду вдома. 
Помиюся, наїмся пиріжків, 
Обскачу всі поля на Вороному, 
Перецілую всіх своїх кролів! 

Паркан до літа точно пофарбую, 
Відремонтую бабці перелаз… 
На дискотеці я перетанцюю 
Із усіма дівчатами не раз! 

І виберу невісточку для тебе — 
Найкращу, найдобрішу із людей, 
Що стане цілим всесвітом для мене 
І матір’ю п’яти моїх дітей… 

І будеш мати, мамо, купу внуків! 
Дарма, що я у тебе одинак. 
Нам тільки б мир країні повернути, 
Лишень би закінчилася війна… 

Ех, мамочко… Я заживу яскраво, 
Я зміню цей страшний жорстокий світ! 
А поки мушу рятувати, мамо, 
Від окупантів український схід… 

А поки мушу спогадами грітись 
І мріями, і голосом твоїм… 
Все буде добре. Мамочко, кріпися 
І знай, що ворог не ввійде в наш дім! 

* * * 
…Від сина мама вісточку читала, 
Всміхалась і вмивалася слізьми, 
І аркуш цілувала, та не знала, 
Що… сина вже нема серед живих…